Гала-концерт конкурсу Світова класика українською

На гала-концерті прозвучали:
– Дж. Верді, “Застільна” з опери “Ріголетто”, солісти – Оксана Петрикова і Віктор Тетеря
– Л. Дичко, “Я хочеш, зачарую ліс”,  солістка – Вікторія Бабійчук
– А. Дворжак, Арія Русалки, солістка – Дар’я Тимошенко
– Е. Гріг, пісня Сольвейг, солістка – Аліна Рибіна
– Ф. Шуберт, “Ти спокій мій”, солістка – Марія Лагута
– В.А. Моцарт, арія Серпетти з опери “Уявна садівниця”, солістка – Анастасія Сабов
– С. Рахманінов, “Острівець”, солістка – Анастасія Король
– С. Рахманінов, “Весняні води”, солістка – Ганна Остапенко
– Б. Лятошинський, “Молодик”, солістка – Оксана Євсюкова
– Ш. Гуно, сцена Маргарити з опери “Фауст”, солістка – Ганна Данканич
– І. Штраус, “Кохай, кохай”, солістка – Юлія Дунаєва
– Л. Колодуб, “Тополя”, солістка – Дар’я Царинюк
– Ґ. Доніцетті, арія Ріти з однойменної опери, солістка – Дар’я Литовченко
– К. Дебюссі, “П’єро”, солістка – Дар’я Литовченко
– В.А. Моцарт, дует Сюзанни і Марцеліни з опери “Весілля Фігаро”, солісти – Оксана Петрикова і Тетяна Кіченко
– М. Жербін, “Пливе моя душа”, солістка – Оксана Мирончук
– Дж. Пуччіні, арія Турандот з однойменної опери, солістка – Оксана Мирончук.

 

 

 

 

 

Advertisements

Валентина Антонюк звертається по допомогу

Заслужена артистка України Валентина Антонюк, член журі конкурсу “Світова класика українською”,  звертається з проханням про матеріальну допомогу у зв’язку з сімейними обставинами: терміновою вартісною хірургічною операцією матері – Антонюк Галини Василівни 1929 р.н. у приватній лікарні, оскільки в державній лікарні в операції відмовили.

Кошти можна переказати через термінал або касу Ощадбанку: 4790 7099 9102 4482. VALID THRU 08/22 Valentyna Antoniuk

 

 

Результати конкурсу

Результати Першого всеукраїнського конкурсу вокалістів “Світова класика українською”  (Київ, 2017)

  • Гран-прі та іменний приз Оксани Мирончук

 Литовченко Дар’я

  • Старша категорія

1 премія – Дунаєва Юлія і Царинюк Дар’я

2 премія – Данканич Ганна

3 премія – Остапенко Ганна і Євсюкова Оксана

Диплом з присвоєнням звання «дипломант конкурсу» – Павло Бєльський

Диплом учасника фінального туру  – Кабачій Олег

  • Молодша категорія

1 премія – Король Анастасія і Сабов Анастасія

2 премія – Рибіна Аліна і Лагута Марія

3 премія – Бабійчук Вікторія і Тимошенко Дар’я

Диплом з присвоєнням звання «дипломант конкурсу» – Надія Більдій і Юлія Іщук

Диплом учасника фінального туру  – Бєлєвцова Анастасія, Білозор Серафима, Галайко Роксолана, Галицька Валерія, Романенко Таміла, Сердека Аліна, Тамазликар Владислава, Чулкова Ганна.

Відзначено власні переклади конкурсантів

Литовченко Дар’я і Данканич Ганна

Відзнаки для поетів-перекладачів

Олена О Лір та Валерій Яковчук

Спеціальний приз Шубертівського товариства

Надія Більдій

 

Церемонія нагородження та заключний концерт відбудеться 12.11. 2017  о 18.00 в Будинку вчених НАНУ (вул. Володимирська, 45)

 

 

 

Роз’яснення щодо організаційних питань Конкурсу

Шановні учасники конкурсу!

Оргкомітет отримує повідомлення про те, що ВГО “Спілка музикантів України” повертає учасникам вступні внески.  У зв’язку з цим роз’яснюємо:

1. Конкурс “Світова класика українською” проводитиметься як і було анонсовано 10-12 листопада 2017 року в Києві.

2. Всіх учасників, які отримали від Оргкомітету повідомлення про успішне проходження відбіркового туру – ми очікуємо на конкурсі! Ось список учасників. Якщо Ви себе несподівано не побачили в списку, терміново зверніться до Оргкомітету.

3. ВГО “Спілка музикантів України”  (СМУ) в особі її голови Нужі Г.В. від участі в організації конкурсу без поважної причини відмовилась, і ми про це поінформували Міністерство культури. Співпраця зі СМУ і її головою була помилкою Оргкомітету і ми приносимо вибачення учасникам конкурсу, які стикнулися через неї з незручностями.

4. Якщо Ви учасник конкурсу, а “Спілка музикантів” раптом повернула Вам вступний внесок, це означає лише те, що в Конкурсі не бере участь “Спілка музикантів”! І більше нічого це не означає! Але якщо така ситуація виникла, ми просимо Оргкомітету про це повідомити.

5. Детальніший розклад репетицій і виступів плануємо опублікувати 6-7 листопада і розіслати учасникам по e-mail.

6. Оргкомітет висловлює вдячність Товариству редакторів української Вікіпедії, яке відтепер є офіційним організатором конкурсу, Фонду Wikimedia, який допомагає Конкурсу матеріально, Національній спілці композиторів України та Міністерству культури України за сприяння у проведенні конкурсу.

До зустрічі на відкритті конкурсу 10 листопада.

З повагою, Андрій Бондаренко

Ініціатор і голова Оргкомітету конкурсу “Світова класика українською”

Спілка музикантів України самоусувається від організації конкурсу виконавців “Світова класика українською”

Оргкомітет конкурсу “Світова класика українською” із сумом повідомляє про те, що ВГО “Спілка музикантів України” (СМУ) самоусувається від організації конкурсу виконавців “Світова класика українською”.

В якості причини СМУ в особі  Г. Нужи висунуло претензії до Оргкомітету щодо “неможливості надати відповідні документи для фінансової звітності” та “маніпуляції” з бюджетом.

У відповідь Оргкомітет вважає за необхідне поінформувати, що не мав повноважень на укладання договорів з юридичними та/або фізичними особами від імені СМУ, як і не мав доступу до рахунків ВГО СМУ, тому і нездатність організувати відповідні документи фінансової звітності є виключно відповідальністю керівництва СМУ.

В процесі підготовки проекту кошторису нам дійсно доводилося вносити в нього зміни як на вимогу планового відділу Міністерства, так і на вимогу керівництва СМУ, ми були готові на будь-які коригування аби задовольнити усі вимоги сторін, зокрема запропонували профінансувати оренду залів з позабюджетних коштів, натомість збільшити фінансування на видання нотної літератури (а саме, планували видати арії і дуети В.А. Моцарта з українськими перекладами і презентувати їх учасникам конкурсу, членам журі, почесним гостям, по можливості розповсюдити по профільних бібліотеках). На жаль, замість конструктивних дій з боку СМУ ми отримали демарш.

Оргкомітет визнає, що в ході підготовки до Конкурсу допущені певні помилки, а саме – у виборі партнера. Оргкомітет зробив висновок, що надалі до вибору організації-партнера слід підходити ретельніше й обережно ставитись до організацій, що не мали достатнього власного досвіду організації мистецьких заходів.

Оргкомітет докладе максимум зусиль для того щоб не допустити зриву конкурсу з провини СМУ і провести Конкурс на належному рівні у зазначені терміни.

UPDATE: Конкурс проводитиметься згідно плану

Афіша конкурсу v8

 

 

ГDATE

 

Голова Оргкомітету
А. Бондаренко

 

Оперні шедеври В. А. Моцарта у дзеркалі музичної україніки (відлуння концерту)

До Вашої уваги – стаття кандидата мистецтвознавства Ігоря Тилика, опублікована в газеті “Соломія”(№3/73 липень-вересень 2017).

Погодьтеся, не так вже й часто у строкатій круговерті українського мистецького життя стаються події, які знаменують нову сторінку в осягненні хрестоматійних еталонів світової музичної класики. Утім, у даному разі, йдеться саме про це. Маємо на увазі напрочуд цікавий концерт «Опери В. А. Моцарта – українською», який нещодавно (18 червня 2017 р.) відбувся за підтримки Фонду «Wikimedia Foundation» у Київському міському Будинку Вчених.Тилик - Соломія - Моцарт Continue reading Оперні шедеври В. А. Моцарта у дзеркалі музичної україніки (відлуння концерту)

Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе

РильськийЗагальновідомо: Максим Тадейович Рильський є одним із корифеїв українського художнього перекладу. Значно менше знають про те, що понад чверть (коли говорити про друковані аркуші) перекладів поета зроблено для музичного театру.

Перу Максима Рильського належать близько 20 перекладів (чи редакцій перекладів) таких класичних опер, як «Севільський цирульник», «Травіата», «Кармен», «Корневільські дзвони», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» «Мазепа», «Царева наречена», «Снігуронька», «Руслан і Людмила», «Іван Сусанін» (під такою ідеологічно прийнятною назвою ішла за радянських часів опера Михайла Глінки «Життя за царя»). Робив ці переклади й редакції Максим Тадейович і з фахового обов’язку: впродовж 1934–1950 років від офіційно виконував обов’язки завліта Київської опери. Для театру оперети було перекладено лібрето «Летючої миші», «Маріци», «Принцеси цирку», «Циганської любові». Звісно, не міг тоді оминути поет і роботи над творами «радянського репертуару»: він переклав лібрето російських опер «Піднята цілина», «Тихий Дон», «Перша весна». Continue reading Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе

Оперний «Євгеній Онєгін»: переклад Максима Рильського на тлі історичної доби

рильський
М. Рильський

Коли в 1926 році декретом Раднаркому УСРР було «українізовано» Харківську, Київську та Одеську опери, це мало величезний вплив на тодішню суспільну свідомість[1]. Українські діячі відверто тішилися тому, що їхня мова опанувала найбільш «статусний» тоді мистецький жанр (адже суспільна «вага» опери була тоді значно більша, аніж тепер, провідні оперні співаки належали до верхівки мистецького «істеблішменту», а популярні оперні арії наспівували всі більш-менш освічені люди). Натомість антиукраїнські міщани-обивателі (з тих, які прізвище «Мазайло» готові були поміняти на «Мазєнін») ширили дошкульні анекдоти, де стверджувалося, що віднині Ленський у відомій опері Чайковського співатиме не «Паду ли я, стрелой пронзенный?», а «Чи гепнусь я, дрючком продертий?» Continue reading Оперний «Євгеній Онєгін»: переклад Максима Рильського на тлі історичної доби

Польські пісні Ф. Шопена – українською

Польські пісні Ф. Шопена – українськоюПриводом для цих роздумів став щойно надрукований збірник вокальних творів Фридеріка Шопена з новоствореними українськими перекладами польських поетичних текстів. Така подія важлива й дивовижна з трьох причин. По-перше, оскільки нотовидання в країні завмерло, кожен рух у цій сфері стає помітним і дивним. По-друге, Шопен – давній улюбленець української інтелігенції, але відомий їй лише як суто фортепіанний композитор. Багато хто буде здивований і спитає: «А хіба у Шопена є ще й пісні?». По-третє, сьогоднішні меломани, котрі звикли думати, що іншомовну вокальну музику треба слухати обов’язково мовою оригіналу, спитають: «Навіщо взагалі перекладати тексти шопенівських пісень українською, замість співати їх польською мовою?» Відповіді на всі ті питання має дати нова збірка, що видана за редакцією київського композитора і громадського діяча Андрія Бондаренка.


Шопенівські вокальні твори мають незвичайну історію. Своїх пісень Шопен не продавав, на відміну від фортепіанних творів, які за контрактами продавалися видавцям, друкувалися, виконувались, у публічних концертах, приносячи авторові доходи. Всі свої пісні він скомпонував на польськомовні вірші, незрозумілі французам та іншім європейцям (про виконання вокальної музики мовою оригіналу в XIX столітті не йшлося), тобто видавати й виконувати шопенівські пісні у Франції, де він тоді мешкав, було неможливо. Композитор писав їх для себе і для подарунків друзям-полякам (які час від часу відвідували його в еміграції), і навіть не помишляв мати від тих пісень якийсь матеріальний зиск. Результатом є те, що вокальний доробок Шопена, на жаль, зберігся не повністю. Ніхто не знає, скільки пісень було ним створено і кому подаровані рукописи (тоді як фортепіанні його твори відомі всі й з усіма авторськими варіантами). В ті часи, коли готували посмертне зібрання творів композитора, вдалося отримати автографи лише сімнадцяти пісень (їх було надруковано як opus 74), згодом розшукані були ще два вокальні твори. Загалом сучасне академічне Повне зібрання творів, що видано Інститутом Ф. Шопена в Кракові, містить 19 пісень. Кількість пісень, що до нас не дійшли, невідома.

Continue reading Польські пісні Ф. Шопена – українською