Анонс: Другий вокальний конкурс «Світова класика українською»

Рівно через два місяці в Києві стартуватиме другий всеукраїнський конкурс вокалістів «Світова класика українською». Це унікальний і єдиний у світі конкурс, за умовами якого всі твори – як українських авторів так і зарубіжних – співають саме українською.

Вперше конкурс «Світова класика українською» був проведений у 2017 році за підтримки «Фонду Вікімедіа». Тоді в конкурсі взяли участь 26 учасників. На сайті «Вікіджерела», а також  нашому каналі Youtube були опубліковані нові записи класичних творів у перекладах  класиків української літератури – Максима Рильського, Євгена Дроб’язка   та інших авторів. 8 учасників представили свої власні переклади романсів та оперних арій. Продовжувати читання Анонс: Другий вокальний конкурс «Світова класика українською»

Advertisements

Лючія де Ламмермур знову звучить українською!

Опера Г. Доніцетті «Лючія де Ламмермур» знову звучить в чудовому перекладі Миколи Лукаша. 1 жовтня опера прозвучала в концертному виконанні у Києві, а 12-го буде поставлена у Львові.

В радянські часи «Лючія де Ламмермур» в українському перекладі М. Лукаша з великим успіхом йшла в Київській опері. В архівних записах, які на щастя вдалось оцифрувати, можна почути голоси геніальних Євгенії Мірошниченко та Анатолія Солов’яненка. Із здобуттям Україною незалежності  з невідомих причин театр відмовився від цієї опери. Хоча була спроба її відновити в 2000-х роках, але на опанування блискучого перекладу Миколи Лукаша у постановників хисту вже забракло, а у виконанні малозрозумілою для киян італійською опера не мала такого успіху і скоро була забута.

Нарешті 2019 року «Лючія де Ламмермур» звучить українською знову завдяки ініціативі режисера Юлії Журавкової. Продовжувати читання Лючія де Ламмермур знову звучить українською!

М. Стріха: «Травіата» Верді-Рильського (передмова до перекладу)

Загальновідомо: «Травіата» – «найтихіша» опера Верді. Тут немає масштабних хорів (як у «Набукко») чи оглушливої «міді» в оркестрі (як в «Аїді»). Тут немає карколомних, відверто неймовірних поворотів сюжету (як в «Трубадурі»). Вона розрахована на порівняно невелике число виконавців (і через це є в репертуарі чи не кожного оперного театру, навіть із не «найзірковішим» складом виконавців). Продовжувати читання М. Стріха: «Травіата» Верді-Рильського (передмова до перекладу)

М. Рильський: Співак і слово

СПІВАК І СЛОВО

рильський

Наші тенори люблять виконувати пісню «Ніч яка зоряна, місячна, ясная…». Саме так вони звичайно її починають, причому, звісно, конферансьє чи то «ведучий» оголошує цю пісню як народну. Увесь перший куплет пісні лунає на наших концертах найчастіше так:

Ніч яка зоряна, місячна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Почнемо з того, що «народність» цієї пісні може бути прийнята дуже умовно: це вірш М. Старицького, написаний десь року 1870. З деякими відмінами ввійшов він в оперу Аисенка «Утоплена», текст якої написав той же Стариць- кий. Відомо, справді, що пісня ця — теж з деякими варіаціями — побутує в народі. Як же виглядає вона в Старицького? А так: Продовжувати читання М. Рильський: Співак і слово

Вокальні переклади як 4D простір

 

600-cell

Світ музичних творів можна порівняти з площиною. Якщо по вертикалі ми розмістимо композиторів, а по горизонталі – роки, то ми отримаємо площину з безліччю музичних творів.

З вокальними творами ще цікавіше, тому що ми можемо додати третю координату – глибину, і розмістити у цій координати переклади різними мовами. Фанати співу мовою оригіналу цією координатою нехтують, а даремно, об’ємна фігура приховує в собі на порядок більш цікавого, ніж плоска.

Нарешті можна розглянути і четверту координату – виконавські інтерпретації. І тоді вокальне мистецтво постає перед нами на одну координату багатшим ніж наш звичний 3D-світ. Наш проект – це крок до створення 4D-світу.

 

Анонс: Франческа да Ріміні, прем’єра

Франческа14.06

Вперше в Україні і світі. Опера Сергія Рахманінова «Франческа да Ріміні» прозвучить у сучасному українському перекладі Максима Стріхи. Концертне виконання з елементами театралізації відбудеться в Будинку вчених НАНУ 24 червня 2019. Продовжувати читання Анонс: Франческа да Ріміні, прем’єра

Захистимо мистецькі школи!

Проект «Світова класика українською» звертається до своїх шанувальників із проханням підписати петицію на сайті Кабінету міністрів України «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти».

Пояснимо суть справи. Міністерство культури в особі керівника Директорату мистецької освіти Колос Т.М. виступило з пропозицією переглянути порядок атестації викладачів та переглянути типові навчальні плани мистецьких шкіл. Відповідні пропозиції лягли на стіл міністру і вже оформлені як накази № 628 від 12.07.2018 та № 352 від 24.04.2019 відповідно.

Серед великої кількості суперечливих ініціатив, виділимо одну, найбільш прикру для нашого проекту. У нових типових навчальних планах цілковито вилучені такі спеціалізації як «театральне мистецтво» і… «сольний спів». Тобто, школи тепер втрачають нормативні підстави для навчання дітей сольному співу і театральному мистецтву, і відтак скоріше за все театральні та вокальні класи вимушені будуть закрити.

Виступ учениць ДМШ №14 м. Києва в проекті «Світова класика українською»:

Звичайно у дітей лишиться можливість, скажімо, займатися хоровим співом, але індивідуальні зайняття з вокалу для хорової спеціалізації в типовому плані не передбачені. Або ж займатися вокалом приватно, але ж далеко не всі батьки мають  для цього фінансові можливості!

В довгостроковій перспективі — це деградація вокального мистецтва в Україні. Тому просимо заступитись за наших чарівних дітей — співаків-початківців! Петицію підписати можна тут.  (а тут – інструкція).

Андрій Бондаренко

 

 

Анонс: до 200-річчя Станіслава Монюшка

5 травня 2019 в Музеї Лисенка відбудеться прем’єра 13 вокальних творів Станіслава Монюшка в українських перекладах Максима Стріхи. Концерт приурочено до 200-річчя від дня народження композитора

 

Афіша - Монюшко2019.jpg

Станіслав Монюшко (1819-1872) – видатний польський композитор родом із Беларусі. Автор 12 опер, 5 оперет. 6 мес та багатьох інших вокальних та інструментальних творів.

Більшу частину життя Монюшко прожив на теренах тодішньої Російській імперії – у Мінську (до 1838), Вільні (1840-1858) та Варшаві (з 1858), проте його творчість пов’язана з Польщею – його вокальна музика написана на польські тексти, а інструментальна, як і музика Ф. Шопена, спирається на польські народні танці.
В Україні творчість С. Монюшка, за винятком, можливо, опери «Галька», маловідома. В той час як піаністи віддають перевагу більш відомому співвітчизнику й сучаснику Монюшка – Ф. Шопену, вокалісти – його сучасникам Російської імперії, які звертались до російськомовних текстів (О. Варламов, О. Гурільов, М. Глінка та ін.). Це пов’язано з одного боку із консерватизмом та орієнтацією багатьох виконавців на московську виконавську традицію, з іншого – з трудністю для них польської вимови.

Прагнення ознайомити з вокальною творчістю Монюшка українців і раніше надихало митців. Так, «Гальку» в українському перекладі ставив ще М. Садовський у 1908-1914 роках, декілька романсів С. Монюшка було видано Галиною Швидків (2016). Чимало пісень та романсів Станіслава Монюшка переклав українською Максим Стріха. Ці переклади прозвучать в нашому концерті вперше.

В програмі:

1. Три Багателі для фортепіано
2. Тріолет (Triolet),
слова Томаша Зана
3. Золота рибка (Złota rybka), слова Яна Захаріасевича
4. Вечірня пісня (Pieśń wieczorna),
слова Людвіга Владислава Кіндратовича
5. Прядіння (Prząśniczka), слова Яна Чеснота
6. Далебі (Dalibógże),
слова Юзефа Массальського
7. Польова ружа (Polna różyczka),
слова Юзефа Грайнерта
8. «Музична мить»
для фортепіано
9. «Селяночка
для фортепіано
10. Він поїхав (Czy powróci). слова Юзефа Крашевського
11. Непевність (Niepewność), слова Адама Міцкевича
12. Думка (Dumka),
слова Яна Чечота
13. Про сирітку Зосю (O Zosi sierocie),
слова Юзефа Шуйського
14. Квіт (Kwiatek),
слова Антонія Коляновського
15. Музи́ка (Grajek),
слова Антонія Колянковського
16. Пісня Наї (Pieśń Nai),
слова Юзефа Коженьовського

Анонс концерту у Харкові: Шуберт

Вперше у Харкові – романси Франца Шуберта прозвучать українською!

Мала зала Харківського університету мистецтв (консерваторії, м. Конституції 11/13)  7 квітня Початок о 17-00. Вхід вільний.

Вечір Шубертівського товариства

Вокальний цикл Франца Шуберта «Зимова подорож» (Winterreise D.911) та інші його пісні прозвучать у виконанні київських та харківських співаків (Павло Бєльський, Микита Бурцев, Павло Зубов, Марія Лагута, Маркіян Свято) під орудою композитора і піаніста Андрія Бондаренка (Київ).
Концерт організований у рамках проекту: «Світова класика українською» і за підтримки Фонду “Вікімедіа”. Продовжувати читання Анонс концерту у Харкові: Шуберт

Анонс концерту : із зими у весну

Запрошуємо вас у захоплюючу зимову подорож, пройдемо засніженими стежками вокального Шуберта, а закінчимо переможними «Весняними водами» Сергія Рахманінова! Продовжувати читання Анонс концерту : із зими у весну