Ф. Шуберт. Зимова подорож – українською!

“Світова класика українською” запрошує на прем’єру циклу Ф. Шуберта “Зимова подорож”. Вперше усі пісні цього циклу прозвучать українською! Отже, Ви зможете не тільки почути прекрасну музику Франца Шуберта, але і без допомоги словників зрозуміти, де саме подорожував композитор, що він бачив, що відчував і про що думав.

Більшість пісень прозвучать у сучасних перекладах Юлії Гершунської, кілька романсів ви почуєте у перекладах класиків – Дмитра Ревуцького та Олександра Бургардта. Для вас співатимуть – заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти столичних театрів – Маркіян Свято і Павло Бєльський, лауреати першого вокального конкурсу “Світова класика українською” – Оксана Євсюкова, Марія Лагута, Надія Більдій, а також Павло Зубов, Богдан Карпук і Маріам Левчишина. Партія фортепіано – Андрій Бондаренко.

Зимовий шлях 2019
Advertisements

“Священная война” – плагіат чи вплив?

Нещодавно espreso.tv опублікував цікаву замітку про те, що відома радянська пісня «Священая война», яку приписують Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Алєксандрову (мелодія) була написана на основі повстанської пісні «Повстань народе мій». Там же – скан нот української пісні, взятий з 25-го тому «Літопису УПА».

Порівняння нот цих пісень дійсно виявляє неабияку схожість, проте не ідентичність:

день війни 2.jpg

Якщо структура української пісні – ABCD ABC1(в другому реченні змінюється лише третій такт), то радянської – ABAD A1B1AD (друге речення починається в тональності VI ступеню, перший такт ідентичний третьому).
Ідентичними у двох піснях є власне закінчення (виділено червоним). Початкові сегменти є дуже схожими (виділено жовтим та оранжевим), а ось серединка – відрізняєтся.

Чи використав Алєксандров частину мелодії української пісні навмисно, чи ж просто має місце співпадіння? Це питання ускладнюється ще одним – чи дійсно Алєксандров є автором радянської пісні, чи насправді автором є уродженець Чергінівщини Олександр Адольфович Боде, який начебто надіслав свою пісню Алєксандрову незадовго до смерті? Як відомо, нащадки Боде і Алєксандрова з’ясовували свої стосунки навіть через суд, успіх був на стороні Алєксандрова, але чи справедливими є суди в РФ?

Моє композиторське припущення є таким – уродженець Чернігівщини О.А. Боде  почув українську пісню на фронті першої світової (не виключаю навіть, що від військовополонених українців), переписав її російською, відправив Алєксандрову,  а той її дещо змінив, дещо осучаснив у дусі тогочасної радянської масової пісні і видав в тому вигляді, який ми знаємо.

Це лише припущення. Для грунтовних висновків слід було би оглянути рукопис О.А. Боде (з нотами!), але його, здається, як основний речдок, надійно відправили в небуття, і видобути його звідти не в наших силах. А ось що в наших силах, то це відродити саме українську пісню, можливо в сучасному аранжуванні, але з оригінальними словами і мелодією.

І на останок інтерпретація кобзаря Тараса Силенка, яка надихнула на подальші розвідки. Тут в основі – музика Алєксандрова (чи в редакції Алєксандрова), а слова – народні українські в редакції самого Тараса Силенка.

А. Бондаренко

Анонс: До 15-річчя Української Вікіпедії

ukrainian_wikipedia_15_logo_v01.svg30 січня 2019 року в рамках проекту “Світова класика українською” у залі Національної спілки композиторів України відбудеться традиційний концерт, присвячений заснуванню української Вікіпедії.

Цього разу концерт присвячено виключно українській музиці, і ми спробуємо представити її 400-літню історію. Мало хто знає, що твори українських авторів з’явились на мистецькому небосхилі задовго до М.Лисенка і навіть задовго до Д.Бортнянського. Наталія Свириденко представить п’єси невідомих українських авторів  XVI-XVIII століть, причому ви почуєте їх на клавесині. У клавесинному супроводі ви почуєте також маловідомі оперні арії М.Березовського та Д.Бортнянського.

Більш сучасний пласт української музики – XIX і XX століття представлятимуть заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти національної оперети Валерія Туліс, Ольга Федоренко, Павло Бєльський, а також викладачі й студенти одразу трьох українських вишів – Музичної академії, університету Грінченка та Унверситету культури.

Як і більшість концертів проекту “Світова класика українською”, цей концерт має просвітницьку мету.  Ми намагаємось записувати твори, що виконуються на концерті, щоб опублікувати їх на умовах вільних ліцензій і включити у статті  Вікіпедії, присвячені відповідним композиторам або окремим творам.

Усі вокальні твори, традиційно звучатимуть українською мовою. Це дає змогу слухачеві не тільки насолоджуватись майстерністю виконавця, але й зрозуміти та відчути, про що саме співається, оцінити красу взаємодії музики і слова.

Українська Вікіпедія стартувала 30 січня 2004 року – саме тоді почали створювати її першу статтю – “Атом”. Впродовж 15 років в Українській Вікіпедії з’явилось майже 900 тисяч статей, з яких близько 32 тисяч – музичної тематики, і більше 600 – статті про українських композиторів  різних епох.

Вхід на концерт – вільний.15 років українській вікіпедії-3

Прем’єру опери “Мартінова брехня” в перекладі М. Стріхи здійснено в Києві

фото журавкова24 грудня 2018 року у Великій залі НМАУ ім Чайковського відбулася прем’єра в Україні одноактної опери Джанкарла Менотті – “Мартінова брехня” у концертному виконанні в українському перекладі Максима Стріхи. 

Джанкарло Менотті (1911-2007)  – відомий американський композитор італійського походження, автор 25 опер. Саме опера була основним жанром його творчості.

Опера “Мартінова брехня” була створена у 1964 році. лібрето (англійською мовою) склав сам композитор. Це перша церковна опера Менотті. Її можна назвати оперою-драмою. В ній зачіпається соціальна проблема – відповідальність дорослих за життя та щастя кожної дитини. Дія відбувається у XIV столітті. Мартін, 12-річний сирота, живе у церковному притулку під наглядом господині та священника. Спить хлопчик на кухні, ду повинен відганяти щурів. Одного разу Мартін впустив чоловіка, що переховувався від поліції. Цей чоловік назвав себе батьком Мартіна. За цей вчинок Мартіна незабараом почали жорстко допитувати, він не витримав і помер від страху.

Київській публіці оперу було представлено в українською перекладі Максима Стріхи. Режисер-постановник – Юлія Журавкова. Вистава здійснювалася під (фортепіано – Світлана Луковська), та за участю дитячого хору “Пектораль” (хормейстер – Олена Барановська). В ролях: Мартін – Ольга Горбач, Марія ван Хоф. Кристофер – Василіса Лебединська, Леліта Ляпіна, Єлісей Чех, Корнеліус – Сергій Бортник, Нанінга -Катерина Єрошкіна, Незнайомець – Степан Возняк, Шериф – Володимир Тишков, Олександр Харламов, Гіммі – Тимофій Шкереда. Павло Петриченко.

Оперу було поставлено на високому професійному рівні, артисти блискуче впорались із виконанням складної, але цікавої музики. Велика зала була переповнена. Був присутній ректор НМАУ – Максим Тимошенко. Прем’єра відбулася завдяки гранту Президента України.

Успіх опери обумовлений ще й тією обставиною, що оперу було поставлено в перекладі, отже слухачі не тільки бачили й слухали, але й розуміли про що співають персонажі. Добре, що традиція українських перекладах примножується.

Оксана Євсюкова

Плани на 2018-2019 роки: Бетховен Шуберт, Гріг, Гершвін, Вагнер.

Як повідомляють астрономи, 27 липня Місяць сховається у тіні від Землі. Moon eclipse.gif

Російські ЗМІ вже провіщають кінець світу з цього приводу і тому ми вирішили, що запланувати діяльність проекту на наступний сезон все ж краще до цієї події. Отже. У 2018 році є ювілейні дати.

Зображення

200 років Шотландським пісням Л. ван Бетховена (108-й опус). Найвідоміша з них – це звичайно Шотландська застільна. Її український переклад здійснив Юрій Отрошенко, а вперше виконав навесні 2018 соліст Муніципального оперного театру для дітей та .юнацтва Павло Денисенко. Ще одна пісня – “Миліш за всіх був Джеммі”, також у перекладі Ю. Отрошенка, тоді ж вперше прозвучала  у виконанні студентки НМАУ Марії Полтавчук.  Всього пісень у циклі 25. Інші 23 – чекають на своїх перекладачів і вокалістів! 

Зображення

195 років циклу «Красуня млинарка» (вона ж «Прекрасна мельниківна» або ж просто Die schöne Müllerin) Ф. Шуберта. На сьогоднішній день нам відомі переклади лише 5 із 20. Інші 15 – чекають на своїх перекладачів і вокалістів! 

Edvard Grieg (1888) by Elliot and Fry - 02.jpg

175 років Едварду Грігу. Пісні Едварда Гріга примітні для нас не тільки тим, що це безумовно чарівна музика, але й тим, що вони є своєрідним лакмусовим папірцем для любителів співати мовою оригіналу. Справа в тому, що Гріг писав на тексти або норвезькою або данською мовою. Більшість наших вокалістів не мають красного поняття, як ці мови читаються, і тут їх відданість до мови оригіналу випаровується миттю і… звучить натомість російський текст.  Чому не український? В тому числі і тому, що окрім пісня Сольвейг, яку представила Аліна Рибіна на нещодавньому нашому вокальному конкурсі, інших українських перекладів – немає. Або ж є, але втрачені. Ситуацію слід виправити. Отже, запрошуємо до співпраці перекладачів і вокалістів!  Зображення145 років від дня народження Сергія Рахманінова. Найдивовижніший подарунок до 145-річчя від дня народження  маестро підготував Максим Стріхавін повністю переклав лібрето опери «Франческа да Ріміні» . Ми сподіваємось цієї осені озвучити цей переклад. Між тим поповнюється і скарбниця камерно-вокальних перекладів, загалом же із близько 80 романсів, майже 70 чекають на своїх перекладачів. Але мабуть  масштабний романсовий проект ми відкладемо до 150-річного ювілею.  Тим не менш, ми відкриті зробити Сергію Васильовичу ще один концертний подарунок, тож запрошуємо до співпраці вокалістів!

Зображення

120 років Джорджу Гершвіну.  Є передання про те, що його опера «Поргі і Бесс» колись ставилась в Національному театрі оперети в українському перекладі, але зараз ані нот, ані записів в публічному доступі немає. Просимо відгукнутися співаків, хто можливо ці переклади знає!  Інші твори Гершвіна, здається, не перекладались українською взагалі.

Зображення

205 років Ріхарду Вагнеру.  Звичайно, на постановку опер Р.Вагнера ми поки що не зважимось. Але є у Р. Вагнера і камерно-вокальна музика, а саме –  5 віршів М.Везендок для жіночого голосу з фортепіано. Запрошуємо до співпраці перекладачів і вокалістів!

«Винова краля» Чайковського й Рильського: необхідна передмова

«Винова краля» (в оригіналі – «Пиковая дама») – найдинамічніша і найдраматичніша опера Петра Чайковського, яка упродовж майже 130 років не сходить зі сцен провідних оперних театрів світу.  пікова дама

Її лібрето було написано братом композитора Модестом на сюжет повісті Олександра Пушкіна з використанням декількох літературних і музичних «цитат» і навіть пісеньки зі старовинної французької опери 18 століття, яку наспівує Графиня, – персонаж, що й дав опері її назву. Слова двох арій (Єлецького у сцені на балу й Лізи у сцені біля Зимової Канавки) написав сам композитор. Загалом лібрето опери наділено високими літературними якостями й містить багато доброї поезії та вправних стилізацій під архаїчну вже для Чайковського добу Катерини ІІ. Continue reading «Винова краля» Чайковського й Рильського: необхідна передмова

Роздуми після концерту (до 80 річчя Отрошенка)

Роздуми після концерту

4 травня в залі Спілки композиторів України відбувся концерт, присвячений пам’яті Юрія Отрошенка. Торік восени талановитому перекладачеві, поетові, художникові й композиторові виповнилося б 80.

При цьому за основним фахом Юрій Отрошенко був лікарем, а його дебютна і водночас підсумкова книга «П’єси й переклади співаної поезії» за гіркою іронією долі з’явилася друком тільки в 2012-му – в рік смерті автора. Понад дві третини обсягу цього 360-сторінкового тому склали українські тексти для популярних оперних арій, романсів та пісень. Continue reading Роздуми після концерту (до 80 річчя Отрошенка)

Анонс: Вокальні переклади Отрошенка

4 травня 2018 року, о 19-00, у залі Національної спілки композиторів України (вул. Пушкінська, 32), відбудеться Концерт вокальної музики з нагоди 80-річчя від дня народження автора численних вокальних перекладів – Юрія Отрошенка.

Прозвучать камерно-вокальні твори різних епох від Моцарта до Тарівердієва в українських перекладах. Кілька творів українською прозвучать вперше!

Запрошуємо! Традиційно – вхід вільний!

Continue reading Анонс: Вокальні переклади Отрошенка

Анонс: вокальні переклади Максима Рильського

25 березня, 2018. Вперше у проекті “Світова класика українською” – концерт вокальних творів на тексти Максима Рильського. З нагоди 123 річниці від дня народження видатного поета. Прозвучать номери із опер Дж. Верді “Травіата”, Ж. Бізе “Кармен” та “Євгеній Онєгін” П. Чайковського в українських перекладах М. Рильського, а також камерно-вокальні твори українських композиторів на слова М. Рильського.

Участь беруть солісти – викладачі Університету Грінченка Оксана Петрикова, Тетяна Кіченко, викладач КНУКіМ Жанна Закрасняна, дипломанти конкурсу “Світова класика українською” – Павло Бєльський, Таміла Романенко, лауреат міжнародних конкурсів Анна Слізінова, Богдан Карпук. Куратор музичної частини і партія фортепіано – Андрій Бондаренко.

Слово про Максима Рильського – Максим Стріха.

Концерт відбудеться в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського. Початок о 15-й годині (увага – літній час!). Вхід вільний.Рильський 25 Continue reading Анонс: вокальні переклади Максима Рильського

Максим Рильський як перекладач лібрето «Руслана і Людмили»

У житті Максима Рильського опера посідала поважне місце. Поет був не тільки палким шанувальником музичного мистецтва і приятелем багатьох великих співаків своєї доби (збереглося відоме фото: славетний тенор Іван Козловський співає, а Максим Рильський акомпанує йому за роялем). Він ще й узяв безпосередню участь у творенні високохудожнього корпусу текстів та перекладів лібрето найголовніших опер та оперет світового репертуару, після того, як у 1926 році оперні театри в УСРР було «українізовано». Йому належать сучасні літературні редакції лібрето таких класичних українських опер, як «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм». Є в доробку поета й створене наприкінці 1920-х років оригінальне лібрето одноактної опери «Фесько Андибер», музику на яке написав російський композитор Василь Золотарьов, який тоді викладав у Київському музичному інституті імені Миколи Лисенка.
Continue reading Максим Рильський як перекладач лібрето «Руслана і Людмили»