Лючія де Ламмермур знову звучить українською!

Опера Г. Доніцетті «Лючія де Ламмермур» знову звучить в чудовому перекладі Миколи Лукаша. 1 жовтня опера прозвучала в концертному виконанні у Києві, а 12-го буде поставлена у Львові.

В радянські часи «Лючія де Ламмермур» в українському перекладі М. Лукаша з великим успіхом йшла в Київській опері. В архівних записах, які на щастя вдалось оцифрувати, можна почути голоси геніальних Євгенії Мірошниченко та Анатолія Солов’яненка. Із здобуттям Україною незалежності  з невідомих причин театр відмовився від цієї опери. Хоча була спроба її відновити в 2000-х роках, але на опанування блискучого перекладу Миколи Лукаша у постановників хисту вже забракло, а у виконанні малозрозумілою для киян італійською опера не мала такого успіху і скоро була забута.

Нарешті 2019 року «Лючія де Ламмермур» звучить українською знову завдяки ініціативі режисера Юлії Журавкової.

М. Стріха: «Травіата» Верді-Рильського (передмова до перекладу)

Загальновідомо: «Травіата» – «найтихіша» опера Верді. Тут немає масштабних хорів (як у «Набукко») чи оглушливої «міді» в оркестрі (як в «Аїді»). Тут немає карколомних, відверто неймовірних поворотів сюжету (як в «Трубадурі»). Вона розрахована на порівняно невелике число виконавців (і через це є в репертуарі чи не кожного оперного театру, навіть із не «найзірковішим» складом виконавців).

Анонс: Другий вокальний конкурс «Світова класика українською»

Рівно через два місяці в Києві стартуватиме другий всеукраїнський конкурс вокалістів «Світова класика українською». Це унікальний і єдиний у світі конкурс, за умовами якого всі твори – як українських авторів так і зарубіжних – співають саме українською.

Вперше конкурс «Світова класика українською» був проведений у 2017 році за підтримки «Фонду Вікімедіа». Тоді в конкурсі взяли участь 26 учасників. На сайті «Вікіджерела», а також  нашому каналі Youtube були опубліковані нові записи класичних творів у перекладах  класиків української літератури – Максима Рильського, Євгена Дроб’язка   та інших авторів. 8 учасників представили свої власні переклади романсів та оперних арій.

М. Рильський: Співак і слово

СПІВАК І СЛОВО

Наші тенори люблять виконувати пісню «Ніч яка зоряна, місячна, ясная…». Саме так вони звичайно її починають, причому, звісно, конферансьє чи то «ведучий» оголошує цю пісню як народну. Увесь перший куплет пісні лунає на наших концертах найчастіше так:

Ніч яка зоряна, місячна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.

Почнемо з того, що «народність» цієї пісні може бути прийнята дуже умовно: це вірш М. Старицького, написаний десь року 1870. З деякими відмінами ввійшов він в оперу Аисенка «Утоплена», текст якої написав той же Стариць- кий. Відомо, справді, що пісня ця — теж з деякими варіаціями — побутує в народі. Як же виглядає вона в Старицького? А так:

Вокальні переклади як 4D простір

 

Світ музичних творів можна порівняти з площиною. Якщо по вертикалі ми розмістимо композиторів, а по горизонталі – роки, то ми отримаємо площину з безліччю музичних творів.

З вокальними творами ще цікавіше, тому що ми можемо додати третю координату – глибину, і розмістити у цій координати переклади різними мовами. Фанати співу мовою оригіналу цією координатою нехтують, а даремно, об’ємна фігура приховує в собі на порядок більш цікавого, ніж плоска.

Нарешті можна розглянути і четверту координату – виконавські інтерпретації. І тоді вокальне мистецтво постає перед нами на одну координату багатшим ніж наш звичний 3D-світ. Наш проект – це крок до створення 4D-світу.

 

Анонс: Франческа да Ріміні, прем’єра

Вперше в Україні і світі. Опера Сергія Рахманінова «Франческа да Ріміні» прозвучить у сучасному українському перекладі Максима Стріхи. Концертне виконання з елементами театралізації відбудеться в Будинку вчених НАНУ 24 червня 2019.

Захистимо мистецькі школи!

Проект «Світова класика українською» звертається до своїх шанувальників із проханням підписати петицію на сайті Кабінету міністрів України «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти».

Пояснимо суть справи. Міністерство культури в особі керівника Директорату мистецької освіти Колос Т.М. виступило з пропозицією переглянути порядок атестації викладачів та переглянути типові навчальні плани мистецьких шкіл. Відповідні пропозиції лягли на стіл міністру і вже оформлені як накази № 628 від 12.07.2018 та № 352 від 24.04.2019 відповідно.

Серед великої кількості суперечливих ініціатив, виділимо одну, найбільш прикру для нашого проекту. У нових типових навчальних планах цілковито вилучені такі спеціалізації як «театральне мистецтво» і… «сольний спів»

Анонс: до 200-річчя Станіслава Монюшка

5 травня 2019 в Музеї Лисенка відбудеться прем’єра 13 вокальних творів Станіслава Монюшка в українських перекладах Максима Стріхи. Концерт приурочено до 200-річчя від дня народження композитора

 

Станіслав Монюшко (1819-1872) – видатний польський композитор родом із Беларусі. Автор 12 опер, 5 оперет. 6 мес та багатьох інших вокальних та інструментальних творів.

Анонс концерту у Харкові: Шуберт

Вперше у Харкові – романси Франца Шуберта прозвучать українською!

Мала зала Харківського університету мистецтв (консерваторії, м. Конституції 11/13)  7 квітня Початок о 17-00. Вхід вільний.

Вечір Шубертівського товариства

Вокальний цикл Франца Шуберта «Зимова подорож» (Winterreise D.911) та інші його пісні прозвучать у виконанні київських та харківських співаків (Павло Бєльський, Микита Бурцев, Павло Зубов, Марія Лагута, Маркіян Свято) під орудою композитора і піаніста Андрія Бондаренка (Київ).
Концерт організований у рамках проекту: «Світова класика українською» і за підтримки Фонду “Вікімедіа”.

Анонс концерту : із зими у весну

Запрошуємо вас у захоплюючу зимову подорож, пройдемо засніженими стежками вокального Шуберта, а закінчимо переможними «Весняними водами» Сергія Рахманінова!