Маю зробити невеличке зізнання.
Від самого початку проект “Світова класика українською” є не тільки естетичним, але політичним. Просто це не афішувалось.
Я спостерігав, як рясно використовуються російські переклади вокальної музики і просто російська музика в освітній практиці і прекрасно розумів який це матиме ефект – виховання симпатій молодого покоління до російської культури, виховання відчуття єдності з російським народом, і як наслідок – підготовка усіх передумов для російського недофюрера розпочати геноцид українського народу. Тому я докладав зусиль на мистецькому фронті, намагаючись поступово витіснити російський продукт з українського простору, або хоча би мінімізувати його використання, щоб таким чином максимально дистанціювати Україну від обіймів “братнього” народу.
Так, я мав чимало сильних супротивників, які, прикриваючись пієтетом до “співу мовою оригіналу” та “мистецтва поза політикою” докладали зусиль до протилежного.
І на жаль я виявився правим. Російський недофюрер розпочав геноцид проти нас. Російські війська розстрілюють мирних жителів, бомблять цивільну інфраструктуру – все як в часи Гітлера.
І чи зможемо вистояти – велике питання.
Дякую всім, хто був поруч всі ці роки.
Андрій Бондаренко
