Monthly Archives: Січень 2019

“Священная война” – плагіат чи вплив?

Нещодавно espreso.tv опублікував цікаву замітку про те, що відома радянська пісня «Священая война», яку приписують Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Алєксандрову (мелодія) була написана на основі повстанської пісні «Повстань народе мій». Там же – скан нот української пісні, взятий з 25-го тому «Літопису УПА».

Порівняння нот цих пісень дійсно виявляє неабияку схожість, проте не ідентичність:

день війни 2.jpg

Якщо структура української пісні – ABCD ABC1(в другому реченні змінюється лише третій такт), то радянської – ABAD A1B1AD (друге речення починається в тональності VI ступеню, перший такт ідентичний третьому).
Ідентичними у двох піснях є власне закінчення (виділено червоним). Початкові сегменти є дуже схожими (виділено жовтим та оранжевим), а ось серединка – відрізняєтся.

Чи використав Алєксандров частину мелодії української пісні навмисно, чи ж просто має місце співпадіння? Це питання ускладнюється ще одним – чи дійсно Алєксандров є автором радянської пісні, чи насправді автором є уродженець Чергінівщини Олександр Адольфович Боде, який начебто надіслав свою пісню Алєксандрову незадовго до смерті? Як відомо, нащадки Боде і Алєксандрова з’ясовували свої стосунки навіть через суд, успіх був на стороні Алєксандрова, але чи справедливими є суди в РФ?

Моє композиторське припущення є таким – уродженець Чернігівщини О.А. Боде  почув українську пісню на фронті першої світової (не виключаю навіть, що від військовополонених українців), переписав її російською, відправив Алєксандрову,  а той її дещо змінив, дещо осучаснив у дусі тогочасної радянської масової пісні і видав в тому вигляді, який ми знаємо.

Це лише припущення. Для грунтовних висновків слід було би оглянути рукопис О.А. Боде (з нотами!), але його, здається, як основний речдок, надійно відправили в небуття, і видобути його звідти не в наших силах. А ось що в наших силах, то це відродити саме українську пісню, можливо в сучасному аранжуванні, але з оригінальними словами і мелодією.

І на останок інтерпретація кобзаря Тараса Силенка, яка надихнула на подальші розвідки. Тут в основі – музика Алєксандрова (чи в редакції Алєксандрова), а слова – народні українські в редакції самого Тараса Силенка.

А. Бондаренко

Advertisements

Анонс: До 15-річчя Української Вікіпедії

ukrainian_wikipedia_15_logo_v01.svg30 січня 2019 року в рамках проекту “Світова класика українською” у залі Національної спілки композиторів України відбудеться традиційний концерт, присвячений заснуванню української Вікіпедії.

Цього разу концерт присвячено виключно українській музиці, і ми спробуємо представити її 400-літню історію. Мало хто знає, що твори українських авторів з’явились на мистецькому небосхилі задовго до М.Лисенка і навіть задовго до Д.Бортнянського. Наталія Свириденко представить п’єси невідомих українських авторів  XVI-XVIII століть, причому ви почуєте їх на клавесині. У клавесинному супроводі ви почуєте також маловідомі оперні арії М.Березовського та Д.Бортнянського.

Більш сучасний пласт української музики – XIX і XX століття представлятимуть заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти національної оперети Валерія Туліс, Ольга Федоренко, Павло Бєльський, а також викладачі й студенти одразу трьох українських вишів – Музичної академії, університету Грінченка та Унверситету культури.

Як і більшість концертів проекту “Світова класика українською”, цей концерт має просвітницьку мету.  Ми намагаємось записувати твори, що виконуються на концерті, щоб опублікувати їх на умовах вільних ліцензій і включити у статті  Вікіпедії, присвячені відповідним композиторам або окремим творам.

Усі вокальні твори, традиційно звучатимуть українською мовою. Це дає змогу слухачеві не тільки насолоджуватись майстерністю виконавця, але й зрозуміти та відчути, про що саме співається, оцінити красу взаємодії музики і слова.

Українська Вікіпедія стартувала 30 січня 2004 року – саме тоді почали створювати її першу статтю – “Атом”. Впродовж 15 років в Українській Вікіпедії з’явилось майже 900 тисяч статей, з яких близько 32 тисяч – музичної тематики, і більше 600 – статті про українських композиторів  різних епох.

Вхід на концерт – вільний.15 років українській вікіпедії-3