Загальновідомо: «Травіата» – «найтихіша» опера Верді. Тут немає масштабних хорів (як у «Набукко») чи оглушливої «міді» в оркестрі (як в «Аїді»). Тут немає карколомних, відверто неймовірних поворотів сюжету (як в «Трубадурі»). Вона розрахована на порівняно невелике число виконавців (і через це є в репертуарі чи не кожного оперного театру, навіть із не «найзірковішим» складом виконавців). Продовжувати читання М. Стріха: «Травіата» Верді-Рильського (передмова до перекладу)
Рівно через два місяці в Києві стартуватиме другий всеукраїнський конкурс вокалістів «Світова класика українською». Це унікальний і єдиний у світі конкурс, за умовами якого всі твори – як українських авторів так і зарубіжних – співають саме українською.
Вперше конкурс «Світова класика українською» був проведений у 2017 році за підтримки «Фонду Вікімедіа». Тоді в конкурсі взяли участь 26 учасників. На сайті «Вікіджерела», а також нашому каналі Youtube були опубліковані нові записи класичних творів у перекладах класиків української літератури – Максима Рильського, Євгена Дроб’язка та інших авторів. 8 учасників представили свої власні переклади романсів та оперних арій. Продовжувати читання Анонс: Другий вокальний конкурс «Світова класика українською»
СПІВАК І СЛОВО
Наші тенори люблять виконувати пісню «Ніч яка зоряна, місячна, ясная…». Саме так вони звичайно її починають, причому, звісно, конферансьє чи то «ведучий» оголошує цю пісню як народну. Увесь перший куплет пісні лунає на наших концертах найчастіше так:
Ніч яка зоряна, місячна, ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Почнемо з того, що «народність» цієї пісні може бути прийнята дуже умовно: це вірш М. Старицького, написаний десь року 1870. З деякими відмінами ввійшов він в оперу Аисенка «Утоплена», текст якої написав той же Стариць- кий. Відомо, справді, що пісня ця — теж з деякими варіаціями — побутує в народі. Як же виглядає вона в Старицького? А так: Продовжувати читання М. Рильський: Співак і слово
Світ музичних творів можна порівняти з площиною. Якщо по вертикалі ми розмістимо композиторів, а по горизонталі – роки, то ми отримаємо площину з безліччю музичних творів.
З вокальними творами ще цікавіше, тому що ми можемо додати третю координату – глибину, і розмістити у цій координати переклади різними мовами. Фанати співу мовою оригіналу цією координатою нехтують, а даремно, об’ємна фігура приховує в собі на порядок більш цікавого, ніж плоска.
Нарешті можна розглянути і четверту координату – виконавські інтерпретації. І тоді вокальне мистецтво постає перед нами на одну координату багатшим ніж наш звичний 3D-світ. Наш проект – це крок до створення 4D-світу.
Світова музична класика - українською! 