Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе

Загальновідомо: Максим Тадейович Рильський є одним із корифеїв українського художнього перекладу. Значно менше знають про те, що понад чверть (коли говорити про друковані аркуші) перекладів поета зроблено для музичного театру.

Перу Максима Рильського належать близько 20 перекладів (чи редакцій перекладів) таких класичних опер, як «Севільський цирульник», «Травіата», «Кармен», «Корневільські дзвони», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» «Мазепа», «Царева наречена», «Снігуронька», «Руслан і Людмила», «Іван Сусанін» (під такою ідеологічно прийнятною назвою ішла за радянських часів опера Михайла Глінки «Життя за царя»). Робив ці переклади й редакції Максим Тадейович і з фахового обов’язку: впродовж 1934–1950 років від офіційно виконував обов’язки завліта Київської опери. Для театру оперети було перекладено лібрето «Летючої миші», «Маріци», «Принцеси цирку», «Циганської любові». Звісно, не міг тоді оминути поет і роботи над творами «радянського репертуару»: він переклав лібрето російських опер «Піднята цілина», «Тихий Дон», «Перша весна».