All posts by Андрій Бондаренко

Анонс: Франческа да Ріміні, прем’єра

Франческа14.06

Вперше в Україні і світі. Опера Сергія Рахманінова «Франческа да Ріміні» прозвучить у сучасному українському перекладі Максима Стріхи. Концертне виконання з елементами театралізації відбудеться в Будинку вчених НАНУ 24 червня 2019.

Опера «Франческа да Ріміні» – витончена психологічна драма, рівних якій в музичній літературі дуже небагато. Чи є насолоди раю привабливішими від насолод пристрасного кохання? Таке питання постає у діалозі головних героїв під акомпанемент чарівної, сповненої пристрасті музики, яка, здається, не лишає головним героям варіантів для вибору.

В ролях

  • Франческа – Оксана Євсюкова
  • Паоло – Павло Зубов
  • Ланчотто – Павло Бєльський
  • Дант – Микола Чорний
  • Вергілій – Валентин Котенко

за участю хору студентів КНУКіМ «ANIMA»,
художній керівник – заслужена артистка України Наталія Кречко

Диригент – Катерина Косецька
Режисер – Олександр Співаковський

Концертмейстери – Андрій Бондаренко, Оксана Сліпченко

В рамках проекту «Світова класика українською». За підтримки фонду «Вікімедіа».

Advertisements

Захистимо мистецькі школи!

Проект «Світова класика українською» звертається до своїх шанувальників із проханням підписати петицію на сайті Кабінету міністрів України «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти».

Пояснимо суть справи. Міністерство культури в особі керівника Директорату мистецької освіти Колос Т.М. виступило з пропозицією переглянути порядок атестації викладачів та переглянути типові навчальні плани мистецьких шкіл. Відповідні пропозиції лягли на стіл міністру і вже оформлені як накази № 628 від 12.07.2018 та № 352 від 24.04.2019 відповідно.

Серед великої кількості суперечливих ініціатив, виділимо одну, найбільш прикру для нашого проекту. У нових типових навчальних планах цілковито вилучені такі спеціалізації як «театральне мистецтво» і… «сольний спів». Тобто, школи тепер втрачають нормативні підстави для навчання дітей сольному співу і театральному мистецтву, і відтак скоріше за все театральні та вокальні класи вимушені будуть закрити.

Виступ учениць ДМШ №14 м. Києва в проекті «Світова класика українською»:

Звичайно у дітей лишиться можливість, скажімо, займатися хоровим співом, але індивідуальні зайняття з вокалу для хорової спеціалізації в типовому плані не передбачені. Або ж займатися вокалом приватно, але ж далеко не всі батьки мають  для цього фінансові можливості!

В довгостроковій перспективі — це деградація вокального мистецтва в Україні. Тому просимо заступитись за наших чарівних дітей — співаків-початківців! Петицію підписати можна тут.  (а тут – інструкція).

Андрій Бондаренко

 

 

Анонс: до 200-річчя Станіслава Монюшка

5 травня 2019 в Музеї Лисенка відбудеться прем’єра 13 вокальних творів Станіслава Монюшка в українських перекладах Максима Стріхи. Концерт приурочено до 200-річчя від дня народження композитора

 

Афіша - Монюшко2019.jpg

Станіслав Монюшко (1819-1872) – видатний польський композитор родом із Беларусі. Автор 12 опер, 5 оперет. 6 мес та багатьох інших вокальних та інструментальних творів.

Більшу частину життя Монюшко прожив на теренах тодішньої Російській імперії – у Мінську (до 1838), Вільні (1840-1858) та Варшаві (з 1858), проте його творчість пов’язана з Польщею – його вокальна музика написана на польські тексти, а інструментальна, як і музика Ф. Шопена, спирається на польські народні танці.
В Україні творчість С. Монюшка, за винятком, можливо, опери «Галька», маловідома. В той час як піаністи віддають перевагу більш відомому співвітчизнику й сучаснику Монюшка – Ф. Шопену, вокалісти – його сучасникам Російської імперії, які звертались до російськомовних текстів (О. Варламов, О. Гурільов, М. Глінка та ін.). Це пов’язано з одного боку із консерватизмом та орієнтацією багатьох виконавців на московську виконавську традицію, з іншого – з трудністю для них польської вимови.

Прагнення ознайомити з вокальною творчістю Монюшка українців і раніше надихало митців. Так, «Гальку» в українському перекладі ставив ще М. Садовський у 1908-1914 роках, декілька романсів С. Монюшка було видано Галиною Швидків (2016). Чимало пісень та романсів Станіслава Монюшка переклав українською Максим Стріха. Ці переклади прозвучать в нашому концерті вперше.

В програмі:

1. Три Багателі для фортепіано
2. Тріолет (Triolet),
слова Томаша Зана
3. Золота рибка (Złota rybka), слова Яна Захаріасевича
4. Вечірня пісня (Pieśń wieczorna),
слова Людвіга Владислава Кіндратовича
5. Прядіння (Prząśniczka), слова Яна Чеснота
6. Далебі (Dalibógże),
слова Юзефа Массальського
7. Польова ружа (Polna różyczka),
слова Юзефа Грайнерта
8. «Музична мить»
для фортепіано
9. «Селяночка
для фортепіано
10. Він поїхав (Czy powróci). слова Юзефа Крашевського
11. Непевність (Niepewność), слова Адама Міцкевича
12. Думка (Dumka),
слова Яна Чечота
13. Про сирітку Зосю (O Zosi sierocie),
слова Юзефа Шуйського
14. Квіт (Kwiatek),
слова Антонія Коляновського
15. Музи́ка (Grajek),
слова Антонія Колянковського
16. Пісня Наї (Pieśń Nai),
слова Юзефа Коженьовського

Анонс концерту у Харкові: Шуберт

Вперше у Харкові – романси Франца Шуберта прозвучать українською!

Мала зала Харківського університету мистецтв (консерваторії, м. Конституції 11/13)  7 квітня Початок о 17-00. Вхід вільний.

Вечір Шубертівського товариства

Вокальний цикл Франца Шуберта «Зимова подорож» (Winterreise D.911) та інші його пісні прозвучать у виконанні київських та харківських співаків (Павло Бєльський, Микита Бурцев, Павло Зубов, Марія Лагута, Маркіян Свято) під орудою композитора і піаніста Андрія Бондаренка (Київ).
Концерт організований у рамках проекту: «Світова класика українською» і за підтримки Фонду “Вікімедіа”.

Шубертівське товариство
Програма концерту:

Твори Франца Шуберта

Пісні з циклу «Зимова подорож», слова Вільгельма Мюллера, переклад Юлії Гершунської:

  1. «Добраніч» (Gute Nacht)
  2. «Ворон» (Die Krähe)
  3. «Остання надія» (Letzte Hoffnung)
  4. «На селі» (Im Dorfe)
  5. «Дорожні стовпи» (Der Wegweiser)

Соліст – Павло Зубов (тенор)

————–

  1. «У дорогу» з циклу «Красуня млинарка», слова Вільгельма Мюллера, переклад Юрія Отрошенка.

Пісні з циклу «Зимова подорож», слова Вільгельма Мюллера, переклад Юлії Гершунської:

  1. Флюгер (Die Wetterfahne)
  2. Блудний вогник (Irrlicht)
  3. Відпочинок (Rast)
  4. Спогад (Rückblick)

Соліст – Павло Бєльський (баритон)

————–

  1. «Серенада», слова Людвига Рельштаба, переклад Олени Пчілки.
  2. «Ти спокій мій» (Du bist die Ruh), слова Фрідріха Рюккерта, переклад Бориса Тена
  3. Пошта (Die Post) з циклу «Зимова подорож», слова Вільгельма Мюллера, переклад Юлії Гершунської
  4. Лірник (Der Leiermann) з циклу «Зимова подорож», слова Вільгельма Мюллера, переклад Максима Рильського

Солістка – Марія Лагута (сопрано).

———————

Пісні з циклу «Зимова подорож», слова Вільгельма Мюллера, переклад Юлії Гершунської:

  1. Омана (Täuschung)
  2. Вперед! (Muth)

Соліст – Микита Бурцев (баритон)

————–

  1. Липа (Der Lindenbaum)
  2. Весняні сни (Frühlingstraum)
  3. Готель (Das Wirtshaus)
  4. Бурхливий ранок (Der stümische Morgen)

Соліст – Маркіян Свято (баритон)

Анонс концерту : із зими у весну

Запрошуємо вас у захоплюючу зимову подорож, пройдемо засніженими стежками вокального Шуберта, а закінчимо переможними «Весняними водами» Сергія Рахманінова! Continue reading Анонс концерту : із зими у весну

«Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії

25 лютого у Великій залі Київської консерваторії імені Василя Сліпака в оновленій версії було поставлено оперу Джанкарло Менотті «Медіум». Постановку було приурочено до конференції «музично-театральне мистецтво у реаліях сьогодення: світовий та український контекст» та поєднано з майстер-класом старшого викладача НМАУ М.І. Гамкала. 

Опера «Медіум» була написана в 1947 році. Це опера-містерія, в якій переплітаються обман і божевілля, кохання і безпомічність, сюрреалістичні сцени і трагічна розв’язка. Continue reading «Медіум» Джанкарло Менотті прозвучав в оновленій версії

Ф. Шуберт. Зимова подорож – українською!

“Світова класика українською” запрошує на прем’єру циклу Ф. Шуберта “Зимова подорож”. Вперше усі пісні цього циклу прозвучать українською! Отже, Ви зможете не тільки почути прекрасну музику Франца Шуберта, але і без допомоги словників зрозуміти, де саме подорожував композитор, що він бачив, що відчував і про що думав.

Більшість пісень прозвучать у сучасних перекладах Юлії Гершунської, кілька романсів ви почуєте у перекладах класиків – Дмитра Ревуцького та Олександра Бургардта. Для вас співатимуть – заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти столичних театрів – Маркіян Свято і Павло Бєльський, лауреати першого вокального конкурсу “Світова класика українською” – Оксана Євсюкова, Марія Лагута, Надія Більдій, а також Павло Зубов, Богдан Карпук і Маріам Левчишина. Партія фортепіано – Андрій Бондаренко.

Зимовий шлях 2019

“Священная война” – плагіат чи вплив?

Нещодавно espreso.tv опублікував цікаву замітку про те, що відома радянська пісня «Священая война», яку приписують Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Алєксандрову (мелодія) була написана на основі повстанської пісні «Повстань народе мій». Там же – скан нот української пісні, взятий з 25-го тому «Літопису УПА».

Порівняння нот цих пісень дійсно виявляє неабияку схожість, проте не ідентичність:

день війни 2.jpg

Якщо структура української пісні – ABCD ABC1(в другому реченні змінюється лише третій такт), то радянської – ABAD A1B1AD (друге речення починається в тональності VI ступеню, перший такт ідентичний третьому).
Ідентичними у двох піснях є власне закінчення (виділено червоним). Початкові сегменти є дуже схожими (виділено жовтим та оранжевим), а ось серединка – відрізняєтся.

Чи використав Алєксандров частину мелодії української пісні навмисно, чи ж просто має місце співпадіння? Це питання ускладнюється ще одним – чи дійсно Алєксандров є автором радянської пісні, чи насправді автором є уродженець Чергінівщини Олександр Адольфович Боде, який начебто надіслав свою пісню Алєксандрову незадовго до смерті? Як відомо, нащадки Боде і Алєксандрова з’ясовували свої стосунки навіть через суд, успіх був на стороні Алєксандрова, але чи справедливими є суди в РФ?

Моє композиторське припущення є таким – уродженець Чернігівщини О.А. Боде  почув українську пісню на фронті першої світової (не виключаю навіть, що від військовополонених українців), переписав її російською, відправив Алєксандрову,  а той її дещо змінив, дещо осучаснив у дусі тогочасної радянської масової пісні і видав в тому вигляді, який ми знаємо.

Це лише припущення. Для грунтовних висновків слід було би оглянути рукопис О.А. Боде (з нотами!), але його, здається, як основний речдок, надійно відправили в небуття, і видобути його звідти не в наших силах. А ось що в наших силах, то це відродити саме українську пісню, можливо в сучасному аранжуванні, але з оригінальними словами і мелодією.

І на останок інтерпретація кобзаря Тараса Силенка, яка надихнула на подальші розвідки. Тут в основі – музика Алєксандрова (чи в редакції Алєксандрова), а слова – народні українські в редакції самого Тараса Силенка.

А. Бондаренко

Анонс: До 15-річчя Української Вікіпедії

ukrainian_wikipedia_15_logo_v01.svg30 січня 2019 року в рамках проекту “Світова класика українською” у залі Національної спілки композиторів України відбудеться традиційний концерт, присвячений заснуванню української Вікіпедії.

Цього разу концерт присвячено виключно українській музиці, і ми спробуємо представити її 400-літню історію. Мало хто знає, що твори українських авторів з’явились на мистецькому небосхилі задовго до М.Лисенка і навіть задовго до Д.Бортнянського. Наталія Свириденко представить п’єси невідомих українських авторів  XVI-XVIII століть, причому ви почуєте їх на клавесині. У клавесинному супроводі ви почуєте також маловідомі оперні арії М.Березовського та Д.Бортнянського.

Більш сучасний пласт української музики – XIX і XX століття представлятимуть заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти національної оперети Валерія Туліс, Ольга Федоренко, Павло Бєльський, а також викладачі й студенти одразу трьох українських вишів – Музичної академії, університету Грінченка та Унверситету культури.

Як і більшість концертів проекту “Світова класика українською”, цей концерт має просвітницьку мету.  Ми намагаємось записувати твори, що виконуються на концерті, щоб опублікувати їх на умовах вільних ліцензій і включити у статті  Вікіпедії, присвячені відповідним композиторам або окремим творам.

Усі вокальні твори, традиційно звучатимуть українською мовою. Це дає змогу слухачеві не тільки насолоджуватись майстерністю виконавця, але й зрозуміти та відчути, про що саме співається, оцінити красу взаємодії музики і слова.

Українська Вікіпедія стартувала 30 січня 2004 року – саме тоді почали створювати її першу статтю – “Атом”. Впродовж 15 років в Українській Вікіпедії з’явилось майже 900 тисяч статей, з яких близько 32 тисяч – музичної тематики, і більше 600 – статті про українських композиторів  різних епох.

Вхід на концерт – вільний.15 років українській вікіпедії-3

Прем’єру опери “Мартінова брехня” в перекладі М. Стріхи здійснено в Києві

фото журавкова24 грудня 2018 року у Великій залі НМАУ ім Чайковського відбулася прем’єра в Україні одноактної опери Джанкарла Менотті – “Мартінова брехня” у концертному виконанні в українському перекладі Максима Стріхи. 

Джанкарло Менотті (1911-2007)  – відомий американський композитор італійського походження, автор 25 опер. Саме опера була основним жанром його творчості. Continue reading Прем’єру опери “Мартінова брехня” в перекладі М. Стріхи здійснено в Києві