All posts by Андрій Бондаренко

Оперні шедеври В. А. Моцарта у дзеркалі музичної україніки (відлуння концерту)

До Вашої уваги – стаття кандидата мистецтвознавства Ігоря Тилика, опублікована в газеті “Соломія”(№3/73 липень-вересень 2017).

Погодьтеся, не так вже й часто у строкатій круговерті українського мистецького життя стаються події, які знаменують нову сторінку в осягненні хрестоматійних еталонів світової музичної класики. Утім, у даному разі, йдеться саме про це. Маємо на увазі напрочуд цікавий концерт «Опери В. А. Моцарта – українською», який нещодавно (18 червня 2017 р.) відбувся за підтримки Фонду «Wikimedia Foundation» у Київському міському Будинку Вчених.Тилик - Соломія - Моцарт Continue reading Оперні шедеври В. А. Моцарта у дзеркалі музичної україніки (відлуння концерту)

Advertisements

Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе

РильськийЗагальновідомо: Максим Тадейович Рильський є одним із корифеїв українського художнього перекладу. Значно менше знають про те, що понад чверть (коли говорити про друковані аркуші) перекладів поета зроблено для музичного театру.

Перу Максима Рильського належать близько 20 перекладів (чи редакцій перекладів) таких класичних опер, як «Севільський цирульник», «Травіата», «Кармен», «Корневільські дзвони», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Іоланта» «Мазепа», «Царева наречена», «Снігуронька», «Руслан і Людмила», «Іван Сусанін» (під такою ідеологічно прийнятною назвою ішла за радянських часів опера Михайла Глінки «Життя за царя»). Робив ці переклади й редакції Максим Тадейович і з фахового обов’язку: впродовж 1934–1950 років від офіційно виконував обов’язки завліта Київської опери. Для театру оперети було перекладено лібрето «Летючої миші», «Маріци», «Принцеси цирку», «Циганської любові». Звісно, не міг тоді оминути поет і роботи над творами «радянського репертуару»: він переклав лібрето російських опер «Піднята цілина», «Тихий Дон», «Перша весна». Continue reading Максим Рильський і його переклад «Кармен» Бізе

Оперний «Євгеній Онєгін»: переклад Максима Рильського на тлі історичної доби

рильський
М. Рильський

Коли в 1926 році декретом Раднаркому УСРР було «українізовано» Харківську, Київську та Одеську опери, це мало величезний вплив на тодішню суспільну свідомість[1]. Українські діячі відверто тішилися тому, що їхня мова опанувала найбільш «статусний» тоді мистецький жанр (адже суспільна «вага» опери була тоді значно більша, аніж тепер, провідні оперні співаки належали до верхівки мистецького «істеблішменту», а популярні оперні арії наспівували всі більш-менш освічені люди). Натомість антиукраїнські міщани-обивателі (з тих, які прізвище «Мазайло» готові були поміняти на «Мазєнін») ширили дошкульні анекдоти, де стверджувалося, що віднині Ленський у відомій опері Чайковського співатиме не «Паду ли я, стрелой пронзенный?», а «Чи гепнусь я, дрючком продертий?» Continue reading Оперний «Євгеній Онєгін»: переклад Максима Рильського на тлі історичної доби

Польські пісні Ф. Шопена – українською

Польські пісні Ф. Шопена – українськоюПриводом для цих роздумів став щойно надрукований збірник вокальних творів Фридеріка Шопена з новоствореними українськими перекладами польських поетичних текстів. Така подія важлива й дивовижна з трьох причин. По-перше, оскільки нотовидання в країні завмерло, кожен рух у цій сфері стає помітним і дивним. По-друге, Шопен – давній улюбленець української інтелігенції, але відомий їй лише як суто фортепіанний композитор. Багато хто буде здивований і спитає: «А хіба у Шопена є ще й пісні?». По-третє, сьогоднішні меломани, котрі звикли думати, що іншомовну вокальну музику треба слухати обов’язково мовою оригіналу, спитають: «Навіщо взагалі перекладати тексти шопенівських пісень українською, замість співати їх польською мовою?» Відповіді на всі ті питання має дати нова збірка, що видана за редакцією київського композитора і громадського діяча Андрія Бондаренка.


Шопенівські вокальні твори мають незвичайну історію. Своїх пісень Шопен не продавав, на відміну від фортепіанних творів, які за контрактами продавалися видавцям, друкувалися, виконувались, у публічних концертах, приносячи авторові доходи. Всі свої пісні він скомпонував на польськомовні вірші, незрозумілі французам та іншім європейцям (про виконання вокальної музики мовою оригіналу в XIX столітті не йшлося), тобто видавати й виконувати шопенівські пісні у Франції, де він тоді мешкав, було неможливо. Композитор писав їх для себе і для подарунків друзям-полякам (які час від часу відвідували його в еміграції), і навіть не помишляв мати від тих пісень якийсь матеріальний зиск. Результатом є те, що вокальний доробок Шопена, на жаль, зберігся не повністю. Ніхто не знає, скільки пісень було ним створено і кому подаровані рукописи (тоді як фортепіанні його твори відомі всі й з усіма авторськими варіантами). В ті часи, коли готували посмертне зібрання творів композитора, вдалося отримати автографи лише сімнадцяти пісень (їх було надруковано як opus 74), згодом розшукані були ще два вокальні твори. Загалом сучасне академічне Повне зібрання творів, що видано Інститутом Ф. Шопена в Кракові, містить 19 пісень. Кількість пісень, що до нас не дійшли, невідома.

Continue reading Польські пісні Ф. Шопена – українською

Україномовна опера – загибель відкладається?

Перепублікуємо статтю Максима Стріхи в газеті “Культура і життя” від 27 липня
2017 (№27)
Culture_and_life,_27-2017-обкладинка.jpg

Почну з твердження, яке здасться декому єретичним, але яке водночас важко спростувати, залишаючись у рамках звичайної логіки.

У другій половині XX століття оперне мистецтво (в тому розумінні, яке закладали в нього великі композитори минулого) зазнало драматичних і дуже неоднозначних змін. Адже і Верді, і Вагнер, і Шостакович ставилися до своїх творів як до музичних драм, де розуміння кожного слова важить анітрохи не менше від музики. Натомість спричинений економічними стимулами (велетенські гонорари «зірок» зумовили короткі ангажементи, й переучувати партії щоразу новою мовою стало складно) перехід до практики виконання опер мовами оригіналів звів цей елемент розуміння кожного слова нанівець. Попри наявність табло з перекладом, опера повсюдно перетворилася на поєднання вокалізів і пантоміми (часто доволі екстравагантної – на тлі не менш екстравагантної сучасної сценографії). Але драматичні репліки, які є в кожному оперному шедеврі, вже ні в кого не викликають відчуття морозу по шкірі.

Continue reading Україномовна опера – загибель відкладається?

Конкурс світова класика українською

Спілка музикантів України та спільнота дописувачів україномовного розділу Вікіпедії – вільної енциклопедії, зацікавлених у проекті «Світова класика українською»  за підтримки Міністерства культури України оголошують вокальний конкурс – «Світова класика українською». 

Метою конкурсу є відродження традиції виконання вокальної музики в українських перекладах. Завданням конкурсу є популяризація вокальної літератури в українських перекладах у сценічній та освітній практиці, отримання нових записів світової вокальної класики в українських перекладах та їх поширення шляхом публікації в мережі Інтернет та в інші прийнятні способи. Continue reading Конкурс світова класика українською

Опери В.А. Моцарта – українською

Вперше за останні кілька десятків років Ви матимете унікальну нагоду почути, як персонажі з опер Моцарта співатимуть рідною для нас мовою!

Цариця ночі, Дон Жуан, Фігаро і інші яскраві персонажі моцартівських опер зустрінуться на сцені, щоб подарувати Вам незабутню насолоду.

Усі сцени звучатимуть у неперевершених перекладах Миколи Лукаша та Євгена Дроб’язка, і – сюрприз – будуть власні переклади учасників концерту!

Вхід вільний!

Афіша Моцарт 2017

Польські пісні Ф.Шопена в сучасних українських перекладах

26 березня – будинок вчених НАН України (Київ) – початок о 18:00

Фридерик Шопен відомий головним чином як автор численних фортепіанних творів. В той же час Ф.Шопен є автором принаймні 20 пісень на тексти польською мовою, які залишаються в Україні маловідомими.

Ми вирішили заповнити цю прогалину і виконати усі пісні Ф. Шопена в одному концерті. А щоб наші шановні слухачі отримали більше задоволення і відчули, про що писав Ф. Шопен – усі його романси ми виконаємо українською! Ці пісні різноманітні за жанром і тематикою – серед них є пісні про кохання, є жартівлива “гулянка”, і є трагічні пісні, навіяні часами антиросійського повстання 1830-х років. Continue reading Польські пісні Ф.Шопена в сучасних українських перекладах

Український переклад опери “Орфей і Еврідіка” доступний у Вікіджерелах

У проекті «Вікіджерела» опубліковано лібрето опери Х.В. Глюка «Орфей і Еврідіка» в українському перекладі Євгена Дроб’язка. Дозвіл на публікацію надав нащадок перекладача – Лев Дроб’язко.

Поки що тільки сам текст, без нот. Втім ноти знайти в будь-якій музичній бібліотеці, а скомпілювати – це вже справа техніки.

Зараз в роботі інші переклади Є. Дробязка – «Чарівна флейта» Моцарта (матеріали доступні в повному обсязі) і «Весілля Фігаро» Моцарта (на жаль поки що знайдено лише частково).

А поки запрошуємо ознайомитись з Глюком. До речі, механізм Вікіджерел дозволяє переглядати текст поряд зі сканом і, таким чином, перевіряти, чи не вкралася десь помилка розпізнавання. Цей механізм також додатково захищає сторінку від вандалів – її не можливо редагувати безпосередньо, а лише через сторінку індекса, потрапити на яку середньостатистичному вандалу навряд чи вистачить клепки. 

Півтон Безвухий