Category Archives: Анонси

Анонс: Відкриття Другого конкурсу «Світова класика українською»

22 листопада о 18-й годині в залі Національної спілки композиторів відбудеться урочисте відкриття Другого всеукраїнського конкурсу «Світова класика українською». 

Цього разу ми запросили переможців минулорічного конкурсу. В їх виконанні буде представлена дуже різнобарвна програма з творів українських і зарубіжних авторів, але всі твори – традиційно для нашого проекту, прозвучать українською. Для Вас співатимуть Дар’я Царинюк, Юлія Дунаєва, Ганна Данканич, Марія Лагута, Ганна Остапенко, Оксана Євсюкова, Дар’я Тимошенко і Павло Бєльський.

Також у нас будуть і досвідчені імениті виконавці — заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова представить нам пісню М. Тарівердієва «Музика». Переклад українською спеціально для цього концерту зробив Максим Стріха і на концерті ця пісня прозвучить українською вперше.

А оперна співачка Жанна Закрасняна представить нам рідко виконувану і надзвичайно складну для виконання арію Катерини із опери Д. Шостаковича «Катерина Ізмайлова». Востаннє українською ця арія звучала мабуть в 1970-х роках в часи розквіту Київської опери, коли колектив театру разом з самим Шостаковичем був удостоєний за постановку цієї опери Шевченківської премії. Переклад цієї опери зробив геніальний перекладач і поет Микола Бажан. Але для нас немає нічого неможливого, і ця найкарколомніша арія знову радуватиме любителів високого мистецтва!

І, нарешті, маленький сюрприз від ініціатора проекту. Як і минулого разу, це буде гімн. Минулого разу це був гімн Вікіпедії, а тепер – Реформам. Так, ми живемо в епоху реформ і на невеличке музичне приношення на наш погляд їх величність заслуговує.

Вхід вільний. Адреса НСКУ – вул. Пушкінська, 32.
Продовжувати читання Анонс: Відкриття Другого конкурсу «Світова класика українською»

Анонс: Другий вокальний конкурс «Світова класика українською»

Рівно через два місяці в Києві стартуватиме другий всеукраїнський конкурс вокалістів «Світова класика українською». Це унікальний і єдиний у світі конкурс, за умовами якого всі твори – як українських авторів так і зарубіжних – співають саме українською.

Вперше конкурс «Світова класика українською» був проведений у 2017 році за підтримки «Фонду Вікімедіа». Тоді в конкурсі взяли участь 26 учасників. На сайті «Вікіджерела», а також  нашому каналі Youtube були опубліковані нові записи класичних творів у перекладах  класиків української літератури – Максима Рильського, Євгена Дроб’язка   та інших авторів. 8 учасників представили свої власні переклади романсів та оперних арій. Продовжувати читання Анонс: Другий вокальний конкурс «Світова класика українською»

Анонс: Франческа да Ріміні, прем’єра

Франческа14.06

Вперше в Україні і світі. Опера Сергія Рахманінова «Франческа да Ріміні» прозвучить у сучасному українському перекладі Максима Стріхи. Концертне виконання з елементами театралізації відбудеться в Будинку вчених НАНУ 24 червня 2019. Продовжувати читання Анонс: Франческа да Ріміні, прем’єра

Захистимо мистецькі школи!

Проект «Світова класика українською» звертається до своїх шанувальників із проханням підписати петицію на сайті Кабінету міністрів України «Вимога педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти».

Пояснимо суть справи. Міністерство культури в особі керівника Директорату мистецької освіти Колос Т.М. виступило з пропозицією переглянути порядок атестації викладачів та переглянути типові навчальні плани мистецьких шкіл. Відповідні пропозиції лягли на стіл міністру і вже оформлені як накази № 628 від 12.07.2018 та № 352 від 24.04.2019 відповідно.

Серед великої кількості суперечливих ініціатив, виділимо одну, найбільш прикру для нашого проекту. У нових типових навчальних планах цілковито вилучені такі спеціалізації як «театральне мистецтво» і… «сольний спів». Тобто, школи тепер втрачають нормативні підстави для навчання дітей сольному співу і театральному мистецтву, і відтак скоріше за все театральні та вокальні класи вимушені будуть закрити.

Виступ учениць ДМШ №14 м. Києва в проекті «Світова класика українською»:

Звичайно у дітей лишиться можливість, скажімо, займатися хоровим співом, але індивідуальні зайняття з вокалу для хорової спеціалізації в типовому плані не передбачені. Або ж займатися вокалом приватно, але ж далеко не всі батьки мають  для цього фінансові можливості!

В довгостроковій перспективі — це деградація вокального мистецтва в Україні. Тому просимо заступитись за наших чарівних дітей — співаків-початківців! Петицію підписати можна тут.  (а тут – інструкція).

Андрій Бондаренко

 

 

Анонс: до 200-річчя Станіслава Монюшка

5 травня 2019 в Музеї Лисенка відбудеться прем’єра 13 вокальних творів Станіслава Монюшка в українських перекладах Максима Стріхи. Концерт приурочено до 200-річчя від дня народження композитора

 

Афіша - Монюшко2019.jpg

Станіслав Монюшко (1819-1872) – видатний польський композитор родом із Беларусі. Автор 12 опер, 5 оперет. 6 мес та багатьох інших вокальних та інструментальних творів.

Більшу частину життя Монюшко прожив на теренах тодішньої Російській імперії – у Мінську (до 1838), Вільні (1840-1858) та Варшаві (з 1858), проте його творчість пов’язана з Польщею – його вокальна музика написана на польські тексти, а інструментальна, як і музика Ф. Шопена, спирається на польські народні танці.
В Україні творчість С. Монюшка, за винятком, можливо, опери «Галька», маловідома. В той час як піаністи віддають перевагу більш відомому співвітчизнику й сучаснику Монюшка – Ф. Шопену, вокалісти – його сучасникам Російської імперії, які звертались до російськомовних текстів (О. Варламов, О. Гурільов, М. Глінка та ін.). Це пов’язано з одного боку із консерватизмом та орієнтацією багатьох виконавців на московську виконавську традицію, з іншого – з трудністю для них польської вимови.

Прагнення ознайомити з вокальною творчістю Монюшка українців і раніше надихало митців. Так, «Гальку» в українському перекладі ставив ще М. Садовський у 1908-1914 роках, декілька романсів С. Монюшка було видано Галиною Швидків (2016). Чимало пісень та романсів Станіслава Монюшка переклав українською Максим Стріха. Ці переклади прозвучать в нашому концерті вперше.

В програмі:

1. Три Багателі для фортепіано
2. Тріолет (Triolet),
слова Томаша Зана
3. Золота рибка (Złota rybka), слова Яна Захаріасевича
4. Вечірня пісня (Pieśń wieczorna),
слова Людвіга Владислава Кіндратовича
5. Прядіння (Prząśniczka), слова Яна Чеснота
6. Далебі (Dalibógże),
слова Юзефа Массальського
7. Польова ружа (Polna różyczka),
слова Юзефа Грайнерта
8. «Музична мить»
для фортепіано
9. «Селяночка
для фортепіано
10. Він поїхав (Czy powróci). слова Юзефа Крашевського
11. Непевність (Niepewność), слова Адама Міцкевича
12. Думка (Dumka),
слова Яна Чечота
13. Про сирітку Зосю (O Zosi sierocie),
слова Юзефа Шуйського
14. Квіт (Kwiatek),
слова Антонія Коляновського
15. Музи́ка (Grajek),
слова Антонія Колянковського
16. Пісня Наї (Pieśń Nai),
слова Юзефа Коженьовського

Анонс концерту у Харкові: Шуберт

Вперше у Харкові – романси Франца Шуберта прозвучать українською!

Мала зала Харківського університету мистецтв (консерваторії, м. Конституції 11/13)  7 квітня Початок о 17-00. Вхід вільний.

Вечір Шубертівського товариства

Вокальний цикл Франца Шуберта «Зимова подорож» (Winterreise D.911) та інші його пісні прозвучать у виконанні київських та харківських співаків (Павло Бєльський, Микита Бурцев, Павло Зубов, Марія Лагута, Маркіян Свято) під орудою композитора і піаніста Андрія Бондаренка (Київ).
Концерт організований у рамках проекту: «Світова класика українською» і за підтримки Фонду “Вікімедіа”. Продовжувати читання Анонс концерту у Харкові: Шуберт

Анонс концерту : із зими у весну

Запрошуємо вас у захоплюючу зимову подорож, пройдемо засніженими стежками вокального Шуберта, а закінчимо переможними «Весняними водами» Сергія Рахманінова! Продовжувати читання Анонс концерту : із зими у весну

Ф. Шуберт. Зимова подорож – українською!

“Світова класика українською” запрошує на прем’єру циклу Ф. Шуберта “Зимова подорож”. Вперше усі пісні цього циклу прозвучать українською! Отже, Ви зможете не тільки почути прекрасну музику Франца Шуберта, але і без допомоги словників зрозуміти, де саме подорожував композитор, що він бачив, що відчував і про що думав.

Більшість пісень прозвучать у сучасних перекладах Юлії Гершунської, кілька романсів ви почуєте у перекладах класиків – Дмитра Ревуцького та Олександра Бургардта. Для вас співатимуть – заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти столичних театрів – Маркіян Свято і Павло Бєльський, лауреати першого вокального конкурсу “Світова класика українською” – Оксана Євсюкова, Марія Лагута, Надія Більдій, а також Павло Зубов, Богдан Карпук і Маріам Левчишина. Партія фортепіано – Андрій Бондаренко.

Зимовий шлях 2019

Анонс: До 15-річчя Української Вікіпедії

ukrainian_wikipedia_15_logo_v01.svg30 січня 2019 року в рамках проекту “Світова класика українською” у залі Національної спілки композиторів України відбудеться традиційний концерт, присвячений заснуванню української Вікіпедії.

Цього разу концерт присвячено виключно українській музиці, і ми спробуємо представити її 400-літню історію. Мало хто знає, що твори українських авторів з’явились на мистецькому небосхилі задовго до М.Лисенка і навіть задовго до Д.Бортнянського. Наталія Свириденко представить п’єси невідомих українських авторів  XVI-XVIII століть, причому ви почуєте їх на клавесині. У клавесинному супроводі ви почуєте також маловідомі оперні арії М.Березовського та Д.Бортнянського.

Більш сучасний пласт української музики – XIX і XX століття представлятимуть заслужений діяч мистецтв України Оксана Петрикова, солісти національної оперети Валерія Туліс, Ольга Федоренко, Павло Бєльський, а також викладачі й студенти одразу трьох українських вишів – Музичної академії, університету Грінченка та Унверситету культури.

Як і більшість концертів проекту “Світова класика українською”, цей концерт має просвітницьку мету.  Ми намагаємось записувати твори, що виконуються на концерті, щоб опублікувати їх на умовах вільних ліцензій і включити у статті  Вікіпедії, присвячені відповідним композиторам або окремим творам.

Усі вокальні твори, традиційно звучатимуть українською мовою. Це дає змогу слухачеві не тільки насолоджуватись майстерністю виконавця, але й зрозуміти та відчути, про що саме співається, оцінити красу взаємодії музики і слова.

Українська Вікіпедія стартувала 30 січня 2004 року – саме тоді почали створювати її першу статтю – “Атом”. Впродовж 15 років в Українській Вікіпедії з’явилось майже 900 тисяч статей, з яких близько 32 тисяч – музичної тематики, і більше 600 – статті про українських композиторів  різних епох.

Вхід на концерт – вільний.15 років українській вікіпедії-3