Лючія де Ламмермур знову звучить українською!

Опера Г. Доніцетті «Лючія де Ламмермур» знову звучить в чудовому перекладі Миколи Лукаша. 1 жовтня опера прозвучала в концертному виконанні у Києві, а 12-го буде поставлена у Львові.

В радянські часи «Лючія де Ламмермур» в українському перекладі М. Лукаша з великим успіхом йшла в Київській опері. В архівних записах, які на щастя вдалось оцифрувати, можна почути голоси геніальних Євгенії Мірошниченко та Анатолія Солов’яненка. Із здобуттям Україною незалежності  з невідомих причин театр відмовився від цієї опери. Хоча була спроба її відновити в 2000-х роках, але на опанування блискучого перекладу Миколи Лукаша у постановників хисту вже забракло, а у виконанні малозрозумілою для киян італійською опера не мала такого успіху і скоро була забута.

Нарешті 2019 року «Лючія де Ламмермур» звучить українською знову завдяки ініціативі режисера Юлії Журавкової. 1 жовтня опера прозвучала у концертному виконанні в Будинку вчених у Києві, а 12 жовтня повноцінна постановка цієї опери буде здійснена у Львові в рамках фестивалю «Лукаш Фест», присвяченого творчості видатного поета і перекладача.

Наші кореспонденти на жаль не зможуть відвідати Львів, тому ми вирішили опублікувати невеличкий спойлер і розповісти як це було в Києві.

А було чудово. Звичайно, камерна сцена малого залу Будинку вчених дуже обмежувала можливості постановки – довелося обійтися супроводом роялю, відмовитись від хорових сцен, декорацій і іншої театральної атрибутики. Натомість слухач мав можливість цілковито зосередитись на майстерності співаків, не відволікаючись ані на табло з субтитрами, ані інші театральні ефекти. Тобто на самій музиці.

Співаки продемонстрували чудову дикцію – ми розуміли кожне заспіване ними слово. При цьому виконавці були включені емоційно, як в процесі виконання так і в паузах. Складалося відчуття, що всі пристрасті і перипетії драми відбуваються з героями насправді. Як сказав би певно К.Станіславський – «Вірю!».

Назвемо імена виконавців: Лючія – Ольга Дядів, Едгардо – Сергій Андрощук, Енріко – Степан Возняк, Раймондо – Роман Смоляр, Норман – Олег Тонкошкура, Аліса – Ірина Ушаньова-Рудько, Артуро – Олександр Молодик.

Камерність залу, отже маленька відстань від слухача до персонажа сприяє близькості, безпосередньому сприйняттю.  Супровід роялю теж має свої переваги, принаймні в порівнянні з нашими великими оперними оркестрами, які звикли грати не інакше, як тільки голосно. В супроводі роялю вокаліст може собі дозволити заспівати в нюансі піаніссімо, не ризикуючи потонути у невблаганному шквалі звуків оркестру. Володіння таким чудовим піаніссімо навіть у високому регістрі і продемонструвала Лючія – Ольга Дядів. Відзначимо і дуже коректний акомпанемент Світлани Луковської.

Хочемо побажати виконавцям приголомшливого успіху  у Львові, а львів’янам – не пропустити це свято мистецтва! І очікуємо на нові оперні прем’єри в українських перекладах від Юлії Журавкової!

Півтон Безвухий
фото Ю. Журавкової

Читайте також:

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s