“Священная война” – плагіат чи вплив?

Нещодавно espreso.tv опублікував цікаву замітку про те, що відома радянська пісня «Священая война», яку приписують Василю Лебедєву-Кумачу (слова) й Олександру Алєксандрову (мелодія) була написана на основі повстанської пісні «Повстань народе мій». Там же – скан нот української пісні, взятий з 25-го тому «Літопису УПА».

Порівняння нот цих пісень дійсно виявляє неабияку схожість, проте не ідентичність:

день війни 2.jpg

Якщо структура української пісні – ABCD ABC1(в другому реченні змінюється лише третій такт), то радянської – ABAD A1B1AD (друге речення починається в тональності VI ступеню, перший такт ідентичний третьому).
Ідентичними у двох піснях є власне закінчення (виділено червоним). Початкові сегменти є дуже схожими (виділено жовтим та оранжевим), а ось серединка – відрізняєтся.

Чи використав Алєксандров частину мелодії української пісні навмисно, чи ж просто має місце співпадіння? Це питання ускладнюється ще одним – чи дійсно Алєксандров є автором радянської пісні, чи насправді автором є уродженець Чергінівщини Олександр Адольфович Боде, який начебто надіслав свою пісню Алєксандрову незадовго до смерті? Як відомо, нащадки Боде і Алєксандрова з’ясовували свої стосунки навіть через суд, успіх був на стороні Алєксандрова, але чи справедливими є суди в РФ?

Моє композиторське припущення є таким – уродженець Чернігівщини О.А. Боде  почув українську пісню на фронті першої світової (не виключаю навіть, що від військовополонених українців), переписав її російською, відправив Алєксандрову,  а той її дещо змінив, дещо осучаснив у дусі тогочасної радянської масової пісні і видав в тому вигляді, який ми знаємо.

Це лише припущення. Для грунтовних висновків слід було би оглянути рукопис О.А. Боде (з нотами!), але його, здається, як основний речдок, надійно відправили в небуття, і видобути його звідти не в наших силах. А ось що в наших силах, то це відродити саме українську пісню, можливо в сучасному аранжуванні, але з оригінальними словами і мелодією.

І на останок інтерпретація кобзаря Тараса Силенка, яка надихнула на подальші розвідки. Тут в основі – музика Алєксандрова (чи в редакції Алєксандрова), а слова – народні українські в редакції самого Тараса Силенка.

А. Бондаренко

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s